Батькам про дітей

Ми, три дівчинки, дівчата, жінки. Ми три дитини і разом з тим, три дорослих людини, ми психоаналітики, ми мами, ми дружини. Ми пройшли цей шлях: від 0 до 21 року, давно, але ми дещо пам’ятаємо з цих періодів нашого життя.
Дитинство – щаслива пора? Можливо, але дуже непроста, а в декого навіть досить важка. Хтось пишається дитинством, а хтось не хоче згадувати. Ми всі різні, батьки наші були різними людьми, наші бабусі й дідусі, наші вчителі й вихователі, наші статки й освіта – все різне. Але наші думки, свідомі й несвідомі, навряд чи сильно відрізнялися. Знаючи теорії психоаналізу, стадії розвитку дитини, маючи на сьогодні практичний досвід, інтуїцію і розуміння людської психіки, ми, психологи глибинної психології, надаємо Вам можливість доторкнутися до цих знань, і ще раз згадати і пережити своє дитинство. Будемо раді, якщо наша стаття допоможе Вам у розумінні своїх дітей.
Якщо Ви бажаєте доповнити її своїми спогадами і своїми “проханнями”, ми з радістю це зробимо. Під час написання цієї статті ми керувалися не тільки своїми знаннями і досвідом роботи, а й своїм душевним станом. Ми ніби поверталися в той чи інший вік і проживали його знову. Ми виливали свої дитячі образи і претензії на папір, ми злилися, засмучувалися, ображалися і раділи. Ми були дітьми і знову відчули весь спектр переживань, пов’язаних з різними періодами. Ніщо не хвилює так, як дитинство. Воно ніколи не повернеться і не зміниться.
Зазираючи у минуле, можна знайти відповіді на запитання: чому я такий, що можна зробити з цим, чому я роблю так, а не інакше, що зі мною відбувається? А головне – можна не робити помилок, пов’язаних із нашими дітьми. Згадуйте частіше себе, коли не знаєте як вчинити або що сказати дитині. Частіше повертайтеся в дитинство. Там радість і смуток, страх і безпорадність, там мама і тато, там запитання і відповіді.

Прохання Ваших дітей

1. Дорога матусю, я хочу в тебе народитися. Для цього бажай мене, будь ласка, не для статусу, не для реалізації своїх цілей, не для того, щоб утримати тата, не тому, що вже “пора”. Бажай мене, просто тому, що вже любиш.
2. Дорогий татку, щоб я у матусі народився/-лась, будь ласка, люби її і бережи.
3. Якщо я всередині мами і зовсім крихітний – це не означає, що я нічого не хочу і нічого не відчуваю. Мені подобається, коли мамі добре, коли вона весела, співає, рухається і дихає “повними” грудьми. І мені перепадає цієї радості.
4. Тату, я відчуваю дотики твоєї руки. Я ні з ким тебе не сплутаю. Мені приємно, що ти поруч.
5. Мамо і тату, я хочу, щоб Ви спочатку розуміли, що я вже особистість. Надалі, допоможіть мені стати собою, а не Вами.
6. Якщо мама постійно сумує і плаче, то, скоріше за все, я теж буду сумним і винуватим, тому що буду думати, що це я винен у її смутку.

1. Я не можу поки що говорити на жаль. Дорога матусю, вгадай, будь ласка, що саме я хочу. Ти ж знаєш мене краще за всіх. Іноді я хочу їсти, іноді пити, ще мені погано, коли я мокрий або мені жарко, або навпаки, холодно.
2. Не кидай мене надовго, мамо! Коли тебе немає – для мене це жах. Я абсолютно беззахисний.
3. Дорогі батьки, беріть мене частіше на руки. Я не примхливий, мені просто треба відчувати тепло вашого тіла і відчувати своє.
4. Матусю, будь ласка, гладь моє тільце, роби мені масаж, адже поки що шкіра – це провідний орган, яким я пізнаю цей світ і себе в ньому! Тепло і ніжність твоїх дотиків стануть найкращою профілактикою шкірних захворювань (нейродермітів, псоріазу, алергії тощо) у майбутньому!
5. Дорога матусю, якщо в тебе раптом не стане молока в грудях, і ти годуватимеш мене з пляшечки, то все одно прикладай мене до своїх грудей. Мені так спокійніше і я чую, як б’ється твоє серце. А це мені нагадує про ті дні, коли я перебував у тебе всередині – там було тепло і спокійно.
6. Так, мені всього 5 місяців, а я вже хочу трохи відокремитися від тебе, матусю. Мені ж треба починати бути самостійним. Тому надай мені більше свободи і не злися, коли я вередую, так я проявляю свій характер.
7. Матусю, будь ласка, не злися на мене, коли я кусаю твої груди або щипаю тебе. Я не навмисно. Просто мене переповнюють почуття, які я не можу поки що пояснити і які висловлюю дією! Я знаю, тобі боляче, але люби мене і не відштовхуй, приймай мене в будь-якому настрої і стані! Завдяки твоїй витримці зараз, я зможу у майбутньому, у своєму дорослому житті, впоратися з будь-якими переживаннями і випробуваннями!
8. Любі мої! Не заморочуйтеся з моїм вихованням! Найкраще виховання – особистий приклад. Я як дзеркало повторюватиму всі Ваші дії, я копіюватиму Вашу поведінку, я ставатиму як Ви.
9. Мені не зрозуміло: мама сумна й іноді плаче, але при цьому каже, що все нормально. Щось тут не так? Може, в цьому винен я?! Цю невідповідність і провину я візьму із собою в доросле життя: світ прикидається, отже він небезпечний і щось приховує; якщо поруч комусь погано, тож у цьому винен я.

1. Хоч я ще зовсім малий – але мені необхідна Ваша повага. Тоді я буду любити Вас ще більше.
2. Пам’ятайте завжди: я – ваше дзеркало! Можете подивитися на мене і дізнатися, які ви зараз. Злий, сумний, веселий, втомлений, грайливий, дратівливий – це я, але спочатку це кожний з Вас!
3. “Я сам!” – цю фразу, мамо і тато, Ви будете чути все частіше і частіше. Для того щоб вижити, мені треба навчитися всього, що вмієте Ви. Так, я бруднюся, смічу і розбиваю. Але як інакше? Приберіть усе найдорожче й одягніть мені одяг, який Вам не шкода, щоб я його міг забруднити.
4. Я можу злитися не тому, що я “балуваний”, а тому, що мені недостатньо уваги. Ще я можу копіювати когось із Вас – я ж хочу бути на Вас схожим. А може, я виконую цю роль агресора за когось із Вас? Може це Ви маєте злість на когось, але не можете це висловити тому, хто став причиною Вашої агресії?! Розберіться, будь ласка, із собою, мої улюблені батьки.
5. Мені буває дуже страшно. Можливо, Вам не до мене і я відчуваю брак захищеності. Якщо Ви сваритеся при мені або напружено мовчите, тоді я боюся бути покинутим. Мені страшно, коли Вам страшно. Пам’ятайте, будь ласка, про це.
6. Я можу бути дуже прив’язаний до якоїсь іграшки. Не забирайте її у мене. Це заміна моєї матусі, це мій захист і мій спокій. Це скоро мине. Тоді, коли цей спокій з’явиться всередині мене.
7. Не робіть за мене те, що я можу вже робити сам. Я розумію, що це швидше і краще, але я ж вчуся. А ви ризикуєте стати моєю прислугою. Вам це треба?
8. Якщо Ви мені щось пообіцяли, будь ласка, виконайте свої обіцянки, інакше я перестану вірити не тільки Вам, а й решті людей, які будуть зустрічатися мені протягом життя.
9. Не показуйте, що Ви більше любите брата чи сестру. Цим Ви ризикуєте розпалити в мені ненависть до них і образу на Вас, яку я збережу на все життя.
10. Я вже точно знаю, що є хлопчики і дівчатка і мені дуже цікаво все, що нас відрізняє одне від одного! Любі батьки, будьте терплячі – я поставлю Вам тисячу “незручних” запитань “про це”, що стосуються взаємовідносин статей, і якщо побачу, що Ви соромитеся, злитеся або лякаєтеся, то в майбутньому не зможу стати щасливим у своєму особистому житті, отримувати задоволення від сексуальних стосунків, вважаючи їх “брудними”, “негідними” або ганебними!
11. Батьки! Якщо Ви вирішили “подарувати” мені братика чи сестричку – не дивуйтеся, що я можу злитися чи ображатися, адже перше, про що я подумаю в цей момент, – що я недостатньо гарний і Ви вирішили знайти мені заміну! Поясніть мені, що Ваша любов до мене меншою не стане! І навіть більше, бо як первістка Ви будете любити мене сильніше!

1. Мама і тато не поспішайте мене віддати до школи завчасно, не раніше 7-ми років. Якщо це станеться тоді, коли я до цього не готовий – для мене це буде сильним стресом, і я буду злитися на всіх і на все.
2. Я вже знаю, що є дівчатка і є хлопчики. І в них різні справи та обов’язки. Дивлячись на Вас, мамо і тато, я буду робити так само.
3. Матусю, я твоя донька, навчи мене всіх цих жіночих премудростей: готувати смачну їжу, сервірувати стіл, шити, прасувати, прибирати в домі……
4. Татку, я твій син, навчи мене бути чоловіком: ремонтувати, забивати цвяхи, стругати, будувати….
5. Я і раніше про це думав, але зараз стало ще страшніше. Я знаю, що на світі є смерть. Я не розумію багато чого. Поясніть мені, куди діваються ці люди? Як це, коли тебе немає?
6. Ваші вимоги до успішності можуть бути завищені. Може ці вимоги висували до Вас Ваші батьки. Але тоді до чого тут я?! І будь ласка, не треба порівнювати мене з моїми сестрами чи братами. Це дуже прикро мені. Я думаю, що я тоді гірший за інших, і Ви мене не любите. А це найжахливіше для мене.
7. Мені просто необхідні друзі. Як же я дізнаюся, що я значу для інших, який я, що я можу і що я значу в очах інших? Так я вчуся спілкуватися і взаємодіяти з іншими. Будь ласка, не забороняйте мені дружити, зустрічатися, запрошувати додому моїх друзів. Навіть якщо Ви помітили щось “погане” в моєму другові, поговоріть зі мною, поділіться зі мною своєю думкою, я зрозумію. Я набагато більше розумію, ніж Ви думаєте.
8. У мого друга розлучилися батьки. Він дуже сумний і я не знаю, як йому допомогти. Я поки що не знаю цих слів розради. Але Ви ж їх знаєте! Чому ж його мама мовчить, не відповідає на його запитання. Тільки обзиває тата нехорошими словами, кричить і плаче. Напевно, його мама теж переживає, але чому ж вона карає так мого друга – він же не причетний до цього. Він любить тата і не розуміє, чому татові не можна до них більше приходити. Ех Ви, дорослі! А ще такі великі й розумні!
9. Не чіпляйтеся до мене за всякими дрібницями. Я просто не стану на це реагувати, але при цьому буду себе вважати вічним невдахою. Якщо Ви мені говорите, що в мене нічого не виходить, я взагалі перестану будь-що робити.
10. Дайте мені змогу брати участь у сімейному житті. Діліться зі мною і проблемами, і радощами, даючи разом із Вами пережити всі барви життя. Цим Ви культивуєте в мені довіру і даєте життєвий досвід.
11. Будь ласка, ставтеся до моїх проблем серйозно. Для мене вони такі ж важкі, як Ваші проблеми для Вас. Мені так само боляче їх переносити, як і Вам. Просто у мене досвіду менше і від цього страждань ще більше.

1. Якби Ви знали, як страшно дорослішати! Ви ж знаєте, тільки не пам’ятаєте, якими Ви були в ці роки. Там, доросле життя, там відповідальність, там прийняття рішень, там вибір! Там професія, сім’я, кохання, друзі… Я не знаю, як у мене це – вийде, а може, й ні. Мені страшно і самотньо…
2. Я дивно почуваюся. Ці перепади настрою, ці зміни в тілі, ця втома, що взялася незрозуміло звідки! А ця нескладність у тілі, непропорційність, головний біль, прищі на обличчі, підвищена пітливість! Я часто дратуюся, злюся, мене охоплює тривога!
3. Ви вже для мене не такі авторитети, як раніше. Я вмію аналізувати Ваш статус, Ваші дії та вчинки. Постарайтеся, будь ласка, стати мені другом, щирим другом.
4. Мені б не хотілося, щоб Ви були авторитарними або байдужими щодо мене батьками. Надмірний контроль, так само, як і його відсутність, дають мені змогу бути залежною людиною. Залежною від Вас, від наркотиків, від алкоголю, від проблемної поведінки. Мені б хотілося, щоб Ви були для мене авторитетом, були б відкриті для спілкування зі мною, обговорювали спільно правила поведінки, поважали мене і довіряли мені.
5. Фраза: “Ти сам прийняв рішення бути таким (або чинити так), тепер за всі наслідки ти відповідаєш сам”, – має звучати від Вас у будь-яких складних ситуаціях. Вона мені не сподобається, але протверезить однозначно. Я боюся відповідальності, я ще не готовий до неї, і тому це змусить мене замислитися над своїми вчинками і над вибором дій.
5. Не тисніть на мене – це має бути мій вибір, а не Ваш. Це має бути МОЯ улюблена професія, а не Ваша нереалізована мрія. Це має бути МОЯ думка. Дайте мені відчути, що Я хочу, а не Ви.
6. Я часто не розумію сам себе і не можу пояснити Вам, що зі мною відбувається. Якщо Ви маєте більший досвід і знання, ніж я – допоможіть мені. Віддзеркальте мені мене!
7. Вам доведеться стати більш ризикованими і експериментувати зі мною. Я в пошуку, я хочу самоствердитися. Головне терпіння і розуміння.
8. Час іде і все змінюється. Ваші пріоритети і смаки мені можуть бути незрозумілі. Пропоную йти в ногу з часом. Ми можемо з Вами обговорити, що є погане, а що добре в тому чи іншому нововведенні. Але дозвольте мені залишитися зі своєю точкою зору.
9. Я буду дуже вдячний, якщо Ви допоможете мені реалізувати МОЮ мрію, розробити стратегію, скласти план її досягнення, повірити у свої сили. Це МОЯ мета! Навіть якщо Ви з нею не згодні і Вам вона не до смаку.
10. Якщо Ваші слова розходяться зі справами, я не буду Вам довіряти і буду шукати відповіді на стороні.
11. Для мене важлива моя компанія, мої друзі. Вони такі ж, як я. Я поділяю з ними свою пригніченість і настрій. У нас спільні цілі, прагнення, інтереси. Вони мені просто необхідні. Чим Ви більше не розумієте мене, тим більше я до них прагну.
12. “Вчіться на чужих помилках!” – кажете Ви. Але самі ж знаєте, що всі вчаться тільки на своїх. Я – не виняток.
13. Діліться своїм досвідом, розповідайте, як це було у Вас. Розкажіть про свої злети і падіння. І тоді я зрозумію, що все вже не таке страшне, все можна пережити, головне – щось робити.
14. Мені потрібно навчитися брати на себе відповідальність. Мені не хочеться, мені страшно. Але навчіть мене це робити. Якщо не вийде з першого разу – не сваріть мене. Дайте ще шанс і підтримайте.
15. Будь ласка, не сваріть і не виправляйте мене при чужих людях. Цим Ви принижуєте не тільки мене, а й себе. Тому я не почую Вас, а можливо, навіть робитиму навпаки, щоб помститися Вам.

1. Я хочу дорослішати та бути дорослим. Мені теж страшно (як я житиму без Вас, окремо), але якщо я не піду зараз, потім може бути пізно. Адже так зручно і комфортно жити з батьками, які за тебе продумають усе твоє життя, нагодують, напоять і одягнуть. Мені потрібно рости і будувати своє життя. Якщо можете, допоможіть, а якщо ні – я буду намагатися сам.
2. Дорогі батьки! Відпустіть мене, я хочу мати свою сім’ю, своїх дітей. Я вдячний Вам за все, що Ви для мене зробили. Ви подарували мені життя і це найдорожче, а я подарую Вам онуків. Я завжди буду Вас любити, але втручатися в моє життя і диктувати мені свої правила, вибачте, не дозволю. Це моє право.
3. Мамо, я твоя донька. Я хочу бути щасливою жінкою, мати люблячого чоловіка і дітей. Але, якщо ти будеш мені твердити, що секс – це брудно і погано, то я можу стати “синьою панчохою”, або навпаки мстити тобі, змінюючи партнерів щодня. Навчи мене, як стати бажаною і коханою. Невже тобі хочеться, щоб твоя донька була нещасна, невже тобі не хочеться мати онуків?
4. Люба мамо, ти мені, своїй доньці, постійно повторювала, що всі чоловіки козли і хочуть тільки одного. Ось я виросла і мені трапляються саме такі. Краще я взагалі залишуся одна, ніж із таким. А може ти їх сама ненавиділа і боялася? А я тепер буду страждати від самотності? Розкажи мені про свій біль, не дай мені повторити твою помилку. Дай мені дозвіл стати жінкою!
5. Мамо, ти виховувала мене, свого сина, одна. Я розумію, як тобі було важко. Але це не дає тобі права відгукуватися погано про всіх чоловіків і про мого батька. Я ж теж чоловік! Як же я можу любити себе, як чоловіка?! Не будь егоїсткою, ти ж теж не “подарунок”, якщо не змогла знайти собі “хорошого” чоловіка.
6. Дорогі мої! Щоб Ви не робили, робіть це з любов’ю. Перш за все, з любов’ю до себе, але не з егоїстичною, не з залежною любов’ю, а з любов’ю до життя, до оточуючих, і до мене. Не намагайтеся вирішити свої проблеми за рахунок мене! І тоді я буду Вам вдячний усе своє життя.

Навіть якщо дитинство минуло, ніколи не пізно щось виправити. Поки батьки живі, поговоріть із ними, обговоріть свої дитячі образи, зізнайтеся у своїх почуттях, скажіть їм, як Ви їх любите, не дивлячись на своє, може, не дуже щасливе дитинство. Ніколи не пізно. Головне, щоб було бажання щось змінити на краще або просто висловитися. Тим паче що Ви вже не дитина, Ви – доросла людина, а отже, зробити себе щасливішою – у Ваших руках!

Комарова Альона,   Донцова Анна,   Світлічна Людмила.