Формалізована обстановка для дуже особистих відносин Клієнт-Психотерапевт.
Одним із найпоширеніших запитань, які ставлять Клієнти Психотерапевту на Попередній консультації, є питання про кількість необхідних сесій для досягнення бажаного результату. І дуже часто Клієнт губиться, що ж вибрати: консультування, психотерапію або коучинг, покладаючись або на думку друзів чи родичів, або на думку Психотерапевта, що робить цей вибір не завжди усвідомленим. Ця стаття спрямована на те, щоб допомогти Вам, шановні Клієнти, визначитися з тим, який саме вид психологічної допомоги Вам необхідний.
Для того, щоб розібратися, навіщо власне потрібна індивідуальна психотерапія, розглянемо спочатку її рівні.
Отже, власне перший рівень – психотерапевтичне або психологічне консультування, завдання якого полягають у тому, щоб:
1. допомогти “зняти гостроту” ситуації для Клієнта;
2. розібратися із заявленою проблемною ситуацією;
3. провести роботу в рамках заявленої проблемної ситуації.
Кількість необхідних зустрічей із психологом або психотерапевтом може варіюватися від 1 до 10. І найчастіше, якщо причина проблем Клієнта перебуває десь у далекому минулому, цей рівень психотерапії – консультування – дає змогу Клієнту за допомогою Психотерапевта усвідомити це і почати опрацювання на глибшому рівні – короткострокової терапії, або з наявних усвідомлених ресурсів Клієнта сконструювати позитивний образ, схему, етапи досягнення бажаного результату.
Більш глибший, другий рівень опрацювання для Клієнта – короткострокова психотерапія. Її завдання для Клієнта можуть фокусуватися на:
1. накопиченні достатнього ресурсу для досягнення поставленого завдання;
2. опрацюванні глибинних конфліктів, афектів, травматичних ситуацій, що заважають Клієнту досягти бажаного результату;
3. отриманні нового досвіду та інтеграції його в структуру особистості Клієнта.
У середньому така терапія триває від 30 до 50 сесій.
Третій рівень є найглибшим і являє собою своєрідне переформатування або трансформацію Особистості Клієнта. У процесі свого розвитку Базис Особистості людини закладається до 6 років. Це дуже наочно представлено в психоаналізі у вигляді стадій психосексуального розвитку, описаних ще Зигмундом Фройдом. Відповідно тривалість такої терапії від 100 сесій і більше.
Коли мої Клієнти просять мене пояснити на прикладах усе викладене вище, то я зазвичай у вигляді метафори використовую таку: “Терапевт – це, залежно від рівня терапії, Архітектор, Будівельник, Дизайнер-Декоратор; Клієнт – Замовник; Особистість Клієнта – Будинок (Квартира)”.
Таким чином, можна сказати, що психологічне консультування – “косметичний ремонт” за участю Дизайнера-Декоратора:
1. переклеїти шпалери або пофарбувати, або нанести штукатурку на стіну у Вітальні;
2. відрегулювати освітлення у Вітальні – люстра, бра, свічки або щось ще;
3. декорувати вікна з урахуванням проблем з освітленням у Вітальні – штори, гардини або жалюзі. Відповідно до наведеного прикладу, запит на психотерапію може бути пов’язаний, наприклад, з однією з таких проблем:
– Клієнт стоїть перед вибором;
– Клієнт не може прийняти рішення в якійсь ситуації;
– Клієнт хоче розібратися зі складнощами в життєвих обставинах, що склалися (у будь-якій сфері – кар’єра, сім’я, партнерство, здоров’я та ін.).
У короткостроковій терапії Клієнт за допомогою Будівельника “робить точковий ремонт” своєї внутрішньоособистісної структури крізь призму тієї ситуації, яка привела його в терапію. Наприклад, у Клієнта проблеми в подружніх стосунках, і в процесі терапії відбувається перебудова простору Будинку, в якому ці стосунки розвиваються. Тут, залежно від Особистості Клієнта, можуть бути задіяні Спальня (тема сексуальності), Дитяча (тема батьківства) або Кабінет (тема самореалізації).
Довгострокова терапія являє собою “капітальний ремонт під ключ” Особистості Клієнта. Тут без Архітектора не обійтися. Далі підключиться Будівельник і, до кінця процесу терапії, Дизайнер-Декоратор. Цей вид терапії дає змогу Особистості Клієнта розвиватися та адаптуватися в актуальних життєвих обставинах.
Запитом на терапію цього рівня може бути як екзистенціальне питання, пов’язане із сенсом життя, його якістю або наповненістю різних сфер життя Клієнта, так і будь-яке інше, актуальне для Клієнта. Наприклад:
– нудно жити;
– бракує партнера для створення сім’ї;
– невдачі у створенні власного бізнесу;
– проблеми зі здоров’ям (психосоматика);
– залежна поведінка (харчова, алкогольна, ігрова, комп’ютерна, наркотична залежності) тощо.
Важливою особливістю індивідуальної психотерапії є її формалізованість: жорстка регламентація місця проведення терапії, тривалості за часом, вартості сесії, правила проведення терапії (конфіденційність, безпека тощо). Для багатьох Клієнтів “жорсткі терапевтичні рамки” на початковій стадії терапії незрозумілі та інколи викликають негативні переживання (злість, образу на терапевта). Але саме ці умови проведення терапії дають нашій психіці відчуття безпеки, стабільності, що, у свою чергу, сприяє побудові продуктивного терапевтичного альянсу з Психотерапевтом і допомагає Клієнту стати максимально щирим, ділитися своїми найпотаємнішими бажаннями, страхами й побоюваннями, безоціночно та асоціативно розмірковувати на будь-яку, навіть дуже інтимну тему. Саме довірливість, емоційна відкритість і постійно мінливі стосунки, які Клієнт і Психотерапевт будують у терапевтичному альянсі, є тією цілющою силою, що допомагає Клієнту отримати бажаний результат наприкінці індивідуальної терапії. Суворі рамки терапевтичних стосунків несуть у собі ще й функцію повернення в реальність Клієнта, допомагають йому “дорослішати”, ставати самостійним і навчатися, поступово самому справлятися з життєвими труднощами, не впадаючи в залежність від допомоги Психотерапевта.
Парадоксом у терапевтичних стосунках є і той факт, що вони рано чи пізно закінчуються. Зазвичай показником того, що Клієнт готовий вирушити в “самостійне плавання річкою життя”, є те, що він набуває здатності міркувати про себе, свої дії та почуття як Психотерапевт. Це свідчить про можливість продовжувати внутрішню роботу самостійно, а психотерапію або її етап можна завершити. Тому Клієнт має з особливою ретельністю підійти до вибору свого Психотерапевта, бо саме суб’єктивний позитивний відгук Клієнта на Особистість терапевта – це, можливо, найголовніший крок до розв’язання особистісних проблем Клієнта. Цей емоційний несвідомий відгук був описаний Зигмундом Фройдом як – “перенесення” (процес, за якого Клієнт, сам того не усвідомлюючи, наділяє свого Психотерапевта якостями різних людей, стосунки з якими були для нього значущими, важливими, найчастіше це постаті – мати та батько).
Далі слід зазначити, що різні напрямки і школи в Психології висувають свої правила проходження індивідуальної терапії, які обговорюються перед початком терапії і ніколи не змінюються довільно, від випадку до випадку. Наприклад, у психоаналізі тривалість сесії становить від 45 до 50 хвилин із частотою від 2-3 разів на тиждень, символдрама (кататимно-імагінативна психотерапія) – 50 хвилин від 1 до 2 разів на тиждень, системна сімейна терапія – 60-120 хвилин від 1 разу на тиждень до 1 разу на місяць, інтегративна терапія травми – 90 хвилин від 1 разу на тиждень до 1 разу на місяць.
Підсумовуючи все вище викладене, хотілося б зазначити, що Ви, шановні Клієнти, приймаючи рішення про проходження індивідуальної терапії, робите дуже непростий, але вирішальний крок, після якого Ваше життя точно зміниться – стане багатшим, більш насиченим, якіснішим. Головне – зробивши цей перший крок, потрібно мати сміливість продовжити Шлях, і тоді отриманий Результат перевершить Ваші найзухваліші Мрії! Неможливе – Можливо, якщо Ви дозволите цьому здійснитися, а Фахівці нашого Центру стануть для Вас надійними Провідниками на цьому Шляху!
Автор: Донцова Анна